Диспергатори: такі як лігносульфонат натрію та етоксилати алкілфенолу; використовується для покращення диспергності біоциду у воді та запобігання осіданню або агломерації активних інгредієнтів.
Хелатні агенти: такі як ЕДТА та амінотриметиленфосфонова кислота (АТМР); використовується для поглинання іонів металів (наприклад, кальцію та магнію) у воді, тим самим пом’якшуючи їх негативний вплив на активні інгредієнти та підвищуючи біоцидну стабільність.
Регулятори pH: такі як сірчана кислота та гідроксид натрію; використовується для доведення рН біоцидної системи до оптимального діапазону, що забезпечує активність активних інгредієнтів (наприклад, гіпохлорит натрію проявляє пік активності при рН 8–10).
Стабілізатори: такі як пропіленгліколь і ефіри гліколю; використовується для подовження терміну придатності біоциду та запобігання розкладанню діючих речовин.
